Верховний Суд України на спільному засіданні Судових палат у цивільних та господарських справах 23 квітня 2014 року ухвалив постанову у справі № 6-26цс14, предметом якої був спір про визнання прилюдних торгів недійсними.
Суд зробив правовий висновок про те, що, оскільки в силу договору іпотеки право іпотекодержателя одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна виникає не з моменту укладення ним договорів кредиту чи іпотеки, а у разі порушення боржником своїх зобов’язань, то з урахуванням норм ст. 2 ЦПК України, ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» на правовідносини з реалізації заставленого майна з прилюдних торгів, які виникли після 16 жовтня 2011 року, не поширюється норма п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» та застосовуються положення ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час вчинення відповідних виконавчих дій.
_03_03.png)
