Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Черговий законопроект, спрямований на зменшення судового збору, суттєво відрізняється від попередніх. Кілька факторів указують на те, що, на відміну від них, цей може бути прийнятий. А тому до нього варто придивитись уважніше та спробувати з’ясувати, до яких наслідків можуть призвести зміни.
Справжня пропозиція
Проекти щодо зниження судового збору або його скасування для деяких учасників процесу з’являються у стінах парламенту досить часто. Впродовж нинішнього скликання парламентарі подали близько 30 відповідних актів, однак з їх ухваленням у сесійній залі не поспішали.
Уносились лише зміни, які передбачали пільги в соціально гострих справах. Наприклад, щодо заяв про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій.
Разом з тим переважно народні обранці вимагали скасувати збір для тих чи інших державних інституцій. Мотивація рідко була оригінальною: як правило, в пояснювальних записках зазначалося, що справи, в яких до суду звертається установа, мають надзвичайно важливе значення, але відсутність коштів у бюджеті унеможливлює розгляд таких питань.
Подібні аргументи містились і в проектах, в яких мова йшла про скасування судового збору для певних категорій громадян. Мовляв, після підвищення тарифів на комунальні послуги в українців стало менше грошей, а тому некоректно вимагати сплачувати збір у відповідних справах.
Проте новий проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи справляння судового збору» (№6258) суттєво відрізняється від тих, що з’являлись у парламенті раніше. Це може свідчити про реальні шанси на його ухвалення.
Знайти відмінності
Перше, що можна помітити неозброєним оком, — це кількість ініціаторів змін. Попередні пропозиції подавались або одним парламентарем, або невеликою групою. Проект №6258 внесли 39 народних обранців. Причому переважна більшість представляє фракції, що входять до парламентської більшості. А це свідчить про ймовірність подальшого просування документа.
До того ж акт розглядав Комітет ВР з питань податкової та митної політики, а його голова Ніна Южаніна — одна з ініціаторів змін. Тому можна очікувати, що принаймні з отриманням рекомендацій для прийняття проблем не виникне.
Ще одна суттєва відмінність — інша мотивація. Нардепи вказали, що Феміді «не до лиця» заробляти гроші. «Держава поставила судову владу в статус суб’єкта господарювання, тобто створила передумови, за яких вона стала джерелом заробляння коштів для бюджету, а не джерелом правосуддя», — йдеться в пояснювальній записці.
Парламентарі наголошують, що основна стаття фінансування судової влади повинна визначатись держбюджетом та мати відповідне відсоткове співвідношення із загальними надходженнями в минулому році. Натомість, підкреслили автори змін, судовий збір повинен слугувати додатковим джерелом фінансування виключно для забезпечення здійснення правосуддя та функціонування судів.
Ключовим же аргументом на користь ухвалення змін є невдоволення сторін нинішніми ставками. Підтримують їх і чимало юристів. «Для певних категорій населення сплата судового збору стане об’єктивною перешкодою в гарантованому Конституцією доступі до правосуддя», — пояснював свлю позицію нашому виданню старший юрист ЮФ «Юрлайн» Олександр Вовк. У свою чергу адвокат ЮФ «Ілляшев та партнери» Леся Самаріна звертала увагу, що наявні правила встановлюють надто високий збір за звернення до апеляційної та касаційної інстанцій, а тому оскарження рішення стає витратним.
До чотирьох разів менше
Якщо проект буде ухвалено, то противники чинних ставок судового збору зможуть зітхнути з полегшенням. Відповідно до документа за подання позовної заяви майнового характеру юридичній особі доведеться сплатити 0,5% від ціни позову (але не менше від одного розміру прожиткового мінімуму і не більше за 150 його розмірів). Нині ж таке звернення «коштує» 1,5% від вартості позову. Також пропонується зменшити і «ціну» позовної заяви майнового характеру для фізичної особи: з нинішніх 0,4 до 0,2%. Знизиться й верхня межа збору: від 5 до 3 розмірів прожиткового мінімуму.
Позовні заяви немайнового характеру подешевшають з 1 до 0,4 розміру прожиткового мінімуму у справах, ініційованих юридичними особами, і до десятої частини цього розміру для фізичних осіб. А це в 4 рази менше, ніж тепер. При цьому, наголошують автори акта, такий підхід застосовуватиметься до встановлення рівних ставок судового збору для кожної судової юрисдикції.
Передбачає документ і розширення переліку осіб, які можуть не сплачувати збору. Зокрема, до «пільговиків» пропонується додати профспілки (у справах про порушення роботодавцем гарантій їхньої діяльності), пенсіонерів (у справах щодо спорів, пов’язаних з питаннями пенсійного забезпечення та соціального захисту), деяких заявників (у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території).
Отже, від зменшення ставок виграє чимало учасників судового процесу. Однак, якщо хтось виграє, хтось, напевно, програє.
Ключовий фактор
Як зазначається в пояснювальній записці, до акта «реалізація проекту не потребує фінансових витрат з державного бюджету». Разом з тим у кошторисі передбачено спеціальний фонд для фінансування судової системи в розмірі 2 млрд грн. А кошти до нього надходять саме від сплати збору.
Фінансова ситуація в державі, швидше за все, стане тим бар’єром, який зміни так і не зможуть подолати. Адже коли йдеться про гроші, то все інше відходить на другий план.
_03_03.png)
