Капітан Б., являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді начальника розвідки штабу військової частини, перевищуючи владу та службові повноваження, застосував насильство щодо підлеглих військовослужбовців гр. К. та гр. М.: за місцем мешкання гр.К. завдав останьому численні удари руками і ногами, а пізніше того ж дня, в наметі медичної частини, повторно, наніс удари ногами і руками гр.К., заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, в наслідок яких настав тяжкий комбінований шок в результаті якого гр. К. помер. Окрім того, гр.Б. завдав два удари кулаком в область обличчя та один удар в області грудної клітини, заподіявши потерпілому гр. М. легкі тілесні ушкодження.
Вироком Саратського районного суду Одеської області від 06.03.2018 року обвинуваченого гр.Б. визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 426-1 КК України та призначено йому остаточне покарання, на підставі ст. 70 КК України, у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням військового звання капітана. Також частково задоволено цивільний позов потерпілих.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 липня 2018 року апеляційні скарги представника Міністерства оборони України, захисника обвинуваченого, представника потерпілих залишено без задоволення, а вирок Саратського районного суду Одеської області - без змін.
_03_03.png)
