Найголовніше за тиждень

Рада схвалила закон про тимчасове відрядження суддів

 4 червня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів в порядку тимчасового переведення судді до іншого суду»».

Законом встановлено, що «відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється на строк, що визначається Вищою радою правосуддя, але не більше ніж на один рік, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Якщо обставини, що були підставою відрядження судді, продовжують існувати, за зверненням голови суду, до якого суддя відряджений, та за згодою такого судді Вища рада правосуддя продовжує строк відрядження, але не більше ніж на один рік. Загальний строк відрядження не може перевищувати два роки.

Вища рада правосуддя на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може ухвалити рішення про дострокове закінчення відрядження судді, якщо обставини, що були підставою відрядження судді, припинилися, про що повідомляється суддя.

Суддя, строк відрядження якого закінчився або стосовно якого Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про дострокове закінчення відрядження судді, повертається на роботу до суду, з якого був відряджений. У такому разі визначення нового судді (колегії суддів) для розгляду справ, які знаходилися на розгляді у судді та не розглянуті ним по суті, здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, визначеному процесуальним законом».

 Відповідні зміни внесено до частини другої статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону встановлено, що Вища рада правосуддя у період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює без рекомендації чи подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про:

1) відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді;

2) переведення судді відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а в разі закінчення у такого судді п’ятирічного строку повноважень – внесення Президенту України подання про призначення на посаду судді до суду, визначеного в рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про переведення, якщо до набрання чинності цим Законом такий суддя пройшов кваліфікаційне оцінювання в порядку, передбаченому законом;

3) внесення Президенту України подання про призначення на посаду судді, повноваження якого припинилися у зв'язку із закінченням строку, на який його було призначено, якщо до набрання чинності цим Законом колегією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було визнано суддю таким, що відповідає займаній посаді;

4) внесення Президенту України подання про призначення судді у відставці до суду тієї самої спеціалізації та не вищого рівня (крім Верховного Суду) на підставі заяви такого судді, якщо до набрання чинності цим Законом такий суддя пройшов кваліфікаційне оцінювання в порядку, передбаченому законом;

5) внесення змін до порядку відрядження судді до іншого суду тієї самої спеціалізації.

Міністерство юстиції має кандидата на посаду Уповноваженого із захисту держмови

Міністерство юстиції України для призначення на посаду Уповноваженого із захисту державної мови пропонує кандидатуру Святослава Літинського, йдеться на сайті Міністерства.

Літинський має вищу освіту та є кандидатом фізико-математичних наук. З 2003 року й працює на посаді доцента кафедри програмування Львівського національного університету імені Івана Франка.

Зазначимо, відповідно до статті 50 Закону України від 25 квітня 2019 року № 2704-УШ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» керівник Міністерства юстиції України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, а також Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та керівник центрального органу виконавчої влади у сфері державної мовної політики подають Кабінету Міністрів України по одній кандидатурі на посаду Уповноваженого.

Кабінет Міністрів України призначає на посаду Уповноваженого та звільняє його з посади.

Уряд послабив карантин з 5 і 15 червня

3 червня 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про послаблення карантинних обмежень, написав у Телеграмі Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

З 5 червня роботи закладів громадського харчування, зокрема приймання відвідувачів у приміщеннях, за умови дотримання протиепідемічних заходів, а особи старші 60 років не дотримуватися зобов’язання щодо самоізоляції.

Дозволяється проведення релігійних заходів у приміщенні за умови перебування не більше 1 особи на 5 м² і проведення акредитації освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, у віддаленому режимі, а також ухвалення рішення про умовну акредитацію освітніх програм без проведення або з частковим проведенням акредитаційної експертизи до 1 вересня 2020 року.

Крім того, поновлюється авіаційне сполучення:

з 5 червня – внутрішнє авіасполучення;

 з 15 червня – міжнародне авіасполучення з державами, які відкрили аеропорти для рейсів з України.

 Здійснення перевезень пасажирів легковими автомобілями дозволятиметься в кількості до 5 осіб включно з водієм (без урахування дітей віком до 14 років).

У разі невідповідності епідемічної ситуації в регіоні показникам для послаблення заходів протягом трьох днів поспіль, регіональна комісія ТЕБ і НС зобов’язана зібратися позачергово та скасувати послаблення деяких карантинних обмежень.

КСУ перевірить конституційність обмежень прав громадян під час карантину

 29 травня 2020 року Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України.

Як наголошувалося на засіданні Пленуму, Верховний Суд з розумінням ставиться до ситуації в державі, що склалася у зв’язку з поширенням на території України COVID-19, та в цілому підтримує заходи, спрямовані на подолання зовнішніх і внутрішніх загроз безпеки та захист здоров’я громадян, які не суперечать Основному Закону України.

Водночас результати аналізу окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією, затвердженого постановою КМУ від 20 травня 2020 року № 392, та розпорядження КМУ від 14 березня 2020 року № 287-р «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також окремих норм Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» дають змогу зробити висновок, що їхня сутність і практична реалізація, на переконання Пленуму Верховного Суду, не відповідають Конституції України.

 Зокрема, передбачене Кабінетом Міністрів України здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією, обмежує право особи на свободу пересування.

 Також обмеження діяльності авіаперевізників, закриття пунктів пропуску через кордон прямо суперечать конституційним гарантіям. Цим порушується право осіб вільно залишати територію України, яке може бути обмежене лише законом, а не актами Уряду. Так само рішенням органу виконавчої влади не можна встановлювати обмеження права громадян на мирні зібрання.

 Згідно з Конституцією України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Однак установлені Урядом положення щодо самоізоляції осіб, які досягли 60 років, а також дозвіл одним суб’єктам господарювання працювати, а іншим – ні, суперечать цим гарантіям.

 Крім того, як зазначено в поданні Пленуму ВС, акти КМУ обмежують інші конституційні права, що можливо лише в умовах надзвичайного або воєнного стану: права на підприємницьку діяльність і на доступ до медичної допомоги.

 Законом № 553-IX внесено зміни до ст. 25 Бюджетного кодексу України та встановлено, що тимчасово, з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2021 року, не застосовуються норми ч. 1 ст. 25 цього Кодексу. Цією частиною передбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Прийняття зазначених змін призведе до невиконання рішень судів, що суперечить положенням ст. 129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов’язковим до виконання.

 Водночас, на думку Пленуму ВС, Законом № 553-IX, яким до завершення карантину обмежено заробітну плату та грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ, а також народних депутатів України, суддів, прокурорів та інших осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, здійснено непропорційне втручання в майнові права цих осіб.

 Аналіз відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, свідчить про те, що це обмеження торкнеться лише 1 % фактично працюючих державних службовців. При цьому аналіз спеціального законодавства, яким визначено рівень оплати праці, зокрема, членів КМУ, народних депутатів України, прокурорів, показує, що більшість працівників бюджетних установ та органів державної влади взагалі не зазнають негативних наслідків у питаннях матеріального забезпечення у зв’язку з прийняттям Закону № 553-IX.

 Отже, цим Законом здійснено непропорційне зменшення суддівської винагороди щодо матеріального забезпечення інших працівників бюджетних установ, а це, у свою чергу, порушує засади незалежності суддів.

 Пленум ВС попросив КСУ визнати провадження за цим поданням невідкладним і розглянути його в строк, який не перевищує один календарний місяць. КСУ отримав подання 4 червня.

Відновлено конкурс з відбору адвокатів, які надають безполатну правову допомогу

 З 9 червня 2020 року відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це передбачено наказом Міністерства юстиції України від 1 червня 2020 року № 1818/5.

 Конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, розпочався 20 січня 2020 року. Зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Взяли участь у проходженні дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги» 916 адвокатів.

 Перший етап конкурсу пройшов без персональної участі адвокатів. Конкурсні комісії розглянули документи адвокатів та оцінили за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень, а також результати проходження дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги».

 З 17 березня у зв’язку з встановленням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, було призупинено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 Другий етап конкурсу триватиме з 9 по 12 червня. Він передбачає індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

 До 23 червня має бути підписаний протокол про результати конкурсу. До 25 червня року – направлений до Координаційного центру з надання правової допомоги. До 2 липня дані про відібраних за результатами конкурсу адвокатів будуть внесені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Результати конкурсу будуть оприлюднені до 3 липня 2020 року.