Найголовніше за тиждень

Набули чинності зміни до закону про нотаріат

8 серпня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо усунення законодавчих колізій та прогалин».

Законом внесено зміни до Закону України «Про нотаріат» з метою приведення його у відповідність з Цивільним кодексом України та реаліями практики вчинення нотаріальних дій.

Законом уточнено термінологію Закону «Про нотаріат», замінено застарілі назви та терміни, деталізовано процедуру посвідчення юридичних фактів, уточнено перелік осіб, яким надані повноваження вчиняти нотаріальні дії тощо.

Так, нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.

Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Особа, яка не здійснювала приватну нотаріальну діяльність протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, яка не працювала державним нотаріусом державної нотаріальної контори, державним нотаріусом державного нотаріального архіву, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату, не працювала на виборній або іншій посаді в Нотаріальній палаті України протягом трьох років до подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності чи призначення на посаду державного нотаріуса державної нотаріальної контори, повинна підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться відповідними територіальними органами Міністерства юстиції України на підставі заяви особи, яка має свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, та акта про сертифікацію відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам. У заяві зазначається назва нотаріального округу, в якому особа буде займатися нотаріальною діяльністю.

Реєстраційне посвідчення видається відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України у семиденний строк після подання заяви. Відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності допускається у разі, якщо подані документи не відповідають встановленим вимогам, а також з підстави, передбаченої пунктом 8-1 частини першої статті 30 цього Закону. Про видачу реєстраційного посвідчення територіальний орган Міністерства юстиції України повідомляє податковий орган за місцем постійного проживання приватного нотаріуса.

У разі якщо нотаріус не розпочав роботу у встановлений строк без поважних причин, його реєстраційне посвідчення анулюється за наказом відповідного територіального органу Міністерства юстиції України, який видав реєстраційне посвідчення.

Набув чинності закон про розгляд справ колегією суддів

13 серпня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів».

Нормативно-правовий акт вносить зміни до частин 2 статті 31 та статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, якими встановлюється, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Нагадаємо, закон має пришвидшити розгляд кримінальних проваджень у судах першої інстанції і розвантажити українські суди від розгляду великої кількості кримінальних проваджень колегіями у складі трьох професійних суддів.

Як пояснили раніше в Офісі Президента України, досі багато кримінальних проваджень, які розглядаються в судах першої інстанції колегією суддів, перебували в цих судах протягом двох і більше років. Це пов’язано як зі зростанням кількості таких справ, так і зі складністю узгодження графіків судових засідань між членами колегії, особливо в період відпусток.

Крім того, у великій кількості судів правосуддя здійснюють не більше трьох суддів, внаслідок чого після розгляду будь-якого клопотання органу досудового розслідування під час досудового розслідування в цьому суді вже неможливо створити колегію суддів, а тому справи скеровувалися до апеляційних судів з метою зміни територіальної підсудності та направлення справ на розгляд до інших судів. Надалі значна віддаленість суду, який розглядає справу, від місця мешкання учасників кримінального провадження призводила до низької явки на судові засідання та відкладення розгляду справи. Всі ці чинники негативно впливали не лише на швидкість судового розгляду, а й на його якість.

Закон про нові правила ведення азартного бізнесу набув чинності

13 серпня 2020 року набув чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Нормативно-правовий акт визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні соціальні та організаційні умови функціонування ринку азартних ігор.

Зокрема, закон містить виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, що дозволені в Україні, а саме: організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино; проведення азартних ігор казино через мережу Інтернет; букмекерська діяльність у букмекерських пунктах та через Інтернет; організація азартних ігор у залах гральних автоматів; випуск та проведення лотерей; організація покеру через Інтернет; ліцензування діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор.

Гральні заклади казино дозволяється розміщувати виключно в готелях категорії «п’ять зірок», «чотири зірки» з номерним фондом не менше 100 номерів, а також на території спеціальних гральних зон, створених за рішенням Кабінету Міністрів України.

Зали гральних автоматів можуть розміщуватися лише в готелях категорії «три», «чотири» та «п’ять зірок». Забороняється розміщувати гральні автомати в приміщеннях органів державної влади та місцевого самоврядування, будівлях культових споруд та ближче ніж за 500 метрів до закладів освіти. Також встановлюється обмеження щодо кількості гральних автоматів. Право на розміщення автоматів реалізується за допомогою електронних аукціонів з прив’язкою до відповідної території.

На організацію та проведення азартних ігор законом передбачається видача ліцензії, яка дає право використовувати лише один бренд організатора азартних ігор. Також передбачена видача безкоштовної інвестиційної ліцензії на 10 років для інвесторів, що будують новий готель категорії «п’ять зірок» або у разі затвердження Кабінетом Міністрів України інвестиційного проекту.

Для азартних ігор казино в мережі Інтернет передбачається сертифікована онлайн-система та обов’язкове підключення до системи онлайн-моніторингу, веб-сайт у доменній зоні .UA та можливість кожного гравця встановлювати добровільні обмеження витрат грошей і часу. Для покеру в мережі Інтернет визначаються вимоги до приміщень та спеціальні правила проведення покерних турнірів.

Також встановлюються жорсткі вимоги до фінансового стану організаторів азартних ігор з метою забезпечення їхньої фінансової стабільності та гарантування виплат виграшів (статутний капітал компанії має становити не менш як 30 млн грн); встановлюються спеціальні вимоги щодо відповідності грального обладнання, що використовується для проведення азартних ігор, загальноприйнятим міжнародним стандартам; створюються засади для запровадження обмежень щодо діяльності операторів, що не зареєстровані в Україні та не мають відповідної ліценції.

Згідно із законом, вік гравця має становити 21 рік і більше. Також встановлюються вимоги до гравців та їхньої ідентифікації, що сприятиме запобіганню участі в азартних іграх громадян, які, зокрема, не досягли 21 року. За невиконання таких вимог передбачені жорсткі фінансові санкції. Також створюється реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь у азартних іграх.

Запроваджується принцип «відповідальної гри», що передбачає здійснення організатором азартних ігор заходів щодо запобігання та мінімізації негативних наслідків від участі громадян у азартних іграх, та створюються механізми боротьби з ігровою залежністю (лудоманією).

Документом також встановлюються обмеження щодо реклами азартних ігор, зокрема заборона щодо зовнішньої реклами, крім вивісок, а також обмеження на всі інші види реклами.

За порушення законодавства України у сфері грального бізнесу передбачена фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність.

Згідно з документом, органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор, що утворюється Кабінетом Міністрів України (уповноважений орган). Цей орган здійснює ліцензування організаторів азартних ігор, веде відповідні реєстри та встановлює вимоги щодо сертифікації відповідного грального обладнання.

Крім того, передбачається створення в Державному бюджеті України спеціального Фонду для підтримки медицини, спорту та культури. Кошти Фонду спрямовуватимуться на розвиток системи медичної допомоги, підвищення зарплат медиків; створення центрів реабілітації та хоспісів; підтримку спорту та фінансування заходів, спрямованих на популяризацію здорового способу життя; фінансування програм з підвищення культурного та духовного рівня населення України, зокрема будівництво та модернізацію бібліотек, театрів, музеїв, центрів творчості, фінансування культурних проектів. Порядок спрямування коштів Фонду підтримки медицини, спорту та культури визначає Кабінет Міністрів.

ВРП почала здійснювати представництво у судах через «Електронний суд»

З 14 серпня 2020 року Вища рада правосуддя почала здійснювати представництво (самопредставництво) у судах через «Електронний суд».

«З 14 серпня 2020 року забезпечення представництва (самопредставництва) Вищої ради правосуддя, Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя та членів Вищої ради правосуддя в судах може здійснюватися, в тому числі, шляхом обміну документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами та учасниками судового процесу, вчинення інших процесуальних дій із застосуванням підсистеми «Електронний суд»», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2020 року задоволено апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя у справі № 9901/39/20 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2020 року про зупинення провадження у справі за позовом Шепітка І.Г. до Вищої ради правосуддя в частині скасування цієї ухвали щодо залишення без розгляду клопотання Вищої ради правосуддя про зупинення провадження у справі через відсутність повноважень представника Вищої ради правосуддя.

У Вищій раді правосуддя закликають визначити підстави для відкладення розгляду судових справ в умовах карантину

Необхідно виробити уніфіковані підходи до особливостей розгляду судових справ в умовах пандемії, спричиненої коронавірусом COVID-19. На цьому наголосив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький.

На переконання Маловацького, важливо віднайти баланс між процесуальним принципом розгляду справи протягом розумного строку і гарантуванням безпеки громадян під час пандемії. За його словами, потреба розгляду справи в розумний строк має корелюватися з принципом безпеки людини та з дотриманням права громадян на участь у судовому засіданні.

Наразі суди отримують клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість учасників прибути у судове засідання у зв’язку з обмежувальними заходами, зумовленими карантином. Має бути єдиний підхід до того, як повинен діяти суд у таких випадках.

«Бажано виробити уніфіковані підходи до того, на які обставини суду слід зважати в умовах карантину, щоб процес був передбачуваним. Якщо судді і професійна спільнота вважають, що існує необхідність внесення змін до процесуального законодавства і встановлення додаткових підстав для відкладення розгляду справ, давайте ініціювати такі зміни», – сказав Олексій Маловацький.

Заступник Голови ВРП закликав усіх учасників судового процесу надавати Вищій раді правосуддя свої пропозиції для вироблення узагальненого підходу та унормування підстав для відкладення судових справ у випадку, коли сторони не можуть бути представлені у суді.